.gif){kind=logo}
Українські фільми > Кінокласика
сортувати за:
датою
алфавітом
|
Зелений фургонГенріх Габай, 1959, 82 хв.1920 рік. Після багаторазової зміни влади до Одеси увійшла Червона Армія. У нової робітничо-селянської міліції не вистачає досвіду в роботі. Тому в її лавах перебувають люди, найчастіше, випадкові та недосвідчені. Серед них і колишній гімназист Володя Козаченко, юнак з інтелігентної родини, який настирливо прагне допомогти Радянській владі. |
ГадюкаВіктор Івченко, 1965, 105 хв.Драматична історія купецької дочки, яка, стала бійцем кавалерійського ескадрону Червоної Армії, пройшла фронтовими дорогами Громадянської війни, але у мирському житті не змогла відшукати для себе місця. |
|
Запорожець за ДунаємІван Кавалерідзе , 1938, 72 хв.Екранізація опери Степана Гулак-Артемовського. Сумують за батьківщиною полонені турками запорізькі козаки. Чутки про бажашшя запорожців вирватися з неволі доходять до султана. Під видом "приїжджого" він проникає до поселення запорожців і там зустрічає підпилого простодушного козака Івана Карася. |
|
|
Броненосець "Потьомкін"Сергій Ейзенштейн, Григорій Александров , 1925, 75 хв.Матроси одного з грізних суден Чорноморського флоту, що стоїть на рейді Одеси, повстали через те, що їх годували червивим м'ясом. Заколотників засуджують до розстрілу, проте під час страти інші матроси приходять на допомогу. Офіцерів судна викидають за борт, але ініціатор повстання матрос Вакулінчук гине у бійці... |
|
ЗемляОлександр Довженко, 1930, 89 хв."Земля" показує життя українських селян у колгоспах. Крізь призму режисерського бачення проходять і життя, і смерть, і насилля, секс, кохання. Розкриваючи ідеалізацію комуністичного ладу, Довженко розповідає про знищення “кулаків”. |
.jpg "Тіні забутих предків")
|
Тіні забутих предківІван Миколайчук, 1966, 97 хв.Два гуцульських роди - Палійчуки та Гутенюки споконвіку ворогують між собою. У Івана Полійчука хтось з протилежного роду вбив батька, проте він закохується в Марійчку Гутенюк. Доля обох трагічна. Марічка вмирає, а Іван змушений доживати власне життя. |
|
Людина з кіноапаратомДзига Вертов, 1929, 68 хв.Людина з кіноапаратом – поетичний фільм про життя мегаполіса. У кадрі кінокамера знімає людей, місця, об’єкти… Кіноапарат є діючою особою самого процесу знімання: у повітрі, під землею, у вирію подій… Кінооко, яке спостерігає, фіксує найменші нюанси, не даючи оцінки та не слідуючи сценарію. Воно просто дивиться на світ і все бачить чи бачення відбувається саме… Вертов вважав, що творці фільмів мають фіксувати “реальні події, а не фікцію, яка створена навмисно, з певною метою”. У 1922 він писав у маніфесті “Ми”: «Ми розкриваємо душі машин, ми закохані у робітника біля станка, у селянина на тракторі, у машиніста на потязі. До будь-якої механічної ми привносимо праці радість творчості. Ми укладаємо мир між людиною та машиною. Ми виховуємо нову людину». "Людина з кіноапаратом"- картина-маніфест, що випередила свій час - як і всі інші творіння режисера, що вплинули на стиль і метод документального кінематографа. |
